Ринок хмарних сервісів в Україні: від тренду на IaaS до міграції інфраструктури за кордон
Автор: COO Colobridge GmbH, Андрій Михайленко
У вересні 2026 року російські атаки пошкодили кілька дата-центрів у Києві, нагадавши: хмарна інфраструктура на майданчику в Україні така ж вразлива, як і будь-яке інше обладнання в тій самій будівлі. Тому дедалі більше компаній обирають міграцію ІТ-інфраструктури за кордон, переважно у країни ЄС. При цьому міграція не обов’язково означає повну відмову від українських центрів обробки даних: частина бізнесу перенесе до Європи основні навантаження, а частина — резервні копії та середовища для відновлення роботи.
Цей епізод підкреслив тенденцію, яка формувалася в Україні ще з 2022 року: хмара перестала бути зручною опцією і перетворилася на інструмент виживання бізнесу. Віртуальну інфраструктуру вже використовують оборонні підприємства, стартапи, Мінцифри та значна частка e-commerce — усі, кому потрібні швидкість розгортання, масштабованість, можливість обирати географію розташування серверів та налаштовувати резервування. Компанії, які встигли перевести навантаження в хмару у перші місяці після вторгнення, отримали перевагу в безперервності бізнесу.
Типовою стратегією став перехід від on-premise-серверів до публічної хмари або гібридних рішень, де частина навантаження розміщується локально, а частина — в європейських хмарних платформах. ІТ-команди також почали частіше вдаватися до довгострокових мультихмарних стратегій.
- Глобальні тренди, що формували ринок хмарних технологій на «екваторі» десятиліття
- Тренди хмарних технологій в Україні: чого очікувати після 2026 року
- Практичні висновки для бізнесу та ІТ‑лідерів
- FAQ
Глобальні тренди, що формували ринок хмарних технологій на «екваторі» десятиліття
Крім стратегії cloud‑first компанії частіше обирають IaaS у поєднанні з гібридною моделлю, коли частина навантаження розміщується локально — залежно від вимог до затримки, вартості та критичності даних. Нарівні з гібридною інфраструктуру бізнес практикує мультихмарний підхід. Тут серед ключових мотивів фігурує зниження ризику vendor lock‑in, дотримання вимог щодо локалізації даних і оптимізація вартості й продуктивності через розміщення різних типів навантажень у різних хмарах. Наприклад, типовим для корпоративним клієнтів стає архітектура з двома або більше публічними хмарами плюс власні або орендовані приватні ресурси.
Штучний інтелект та машинне навчання теж змінюють світовий та український ринок хмарних послуг. В SecondTalent підрахували: 87% великих підприємств вже запровадили AI‑рішення, при цьому близько 74% AI‑навантажень працюють на хмарних платформах, а 82% організацій використовують хмарні AI‑платформи. Найчастіше, за статистикою Colobridge, — для автоматизації процесів (82%), роботи чат‑ботів (28%), покращення клієнтського сервісу, прогнозування попиту й ризиків (35%).
Паралельно переживає трансформацію хмарна безпека. Хоча більшість інцидентів з витоком даних все пов’язана з людським фактором, а не провайдером, бізнес переорієнтовуєтся на модель zero‑trust, мінімізує привілеї та формує єдині політики доступу в мультихмарному середовищі. Штучний інтелект тут грає неоднозначну роль. З одного боку, він підсилює ризики кіберзагроз через автоматизовані атаки, фішинг нового рівня тощо, з іншого — дозволяє впроваджувати більш ефективні інструменти для кіберзахисту. Для України це особливо актуально: кібератаки є частиною гібридної війни, і хмара стає ареною, де відбувається значна частина цієї боротьби.
Тренди хмарних технологій в Україні: чого очікувати після 2026 року
За оцінкою Colobridge до 2028 року IaaS залишиться сегментом хмарного ринку, що зростає найактивніше, в той час як темпи зростання запитів на реалізацію гібридних та мультихмарних інфраструктур трохи повільніші у порівнянні з глобальними трендами. Окремий попит формуватиме міграція ІТ-інфраструктури за кордон з українських дата-центрів
Андрій Михайленко, Chief Operating Officer Colobridge GmbH:
«На підставі аналізу запитів в Colobridge протягом останніх трьох років, ми підрахували, що обсяги ресурсів публічної хмари щорічно збільшувалися в середньому на 20–25%. Ознак того, що цей тренд сповільниться найближчим часом, ми не спостерігаємо. Водночас є цікавість до окремих інструментів захисту даних, які можна підібрати відповідно до бюджету та специфіки кожного бізнесу».
Попит на інфраструктуру для ШІ зростатиме, але потреби бізнесу будуть різними. Компаніям, які використовують готові моделі через API, насамперед важливі надійна інтеграція, захист даних і прогнозована вартість. Тим, хто донавчає або розгортає власні моделі, можуть знадобитися GPU-ресурси та інструменти для керування моделями.
Що очолює рейтинг вимог до хмарного провайдера:
- потрібні швидкі й гнучкі конфігурації для тренування й inference-моделей;
- інтеграція із SaaS‑рішеннями та API великих мовних моделей, включно з можливістю розгортати власні моделі на виділеній інфраструктурі;
- сервіси для автоматизації бізнес‑процесів із використанням ШІ (маркетинг, продажі, логістика, підтримка клієнтів).
Щодо прогнозів про те, що мультихмарні інфраструктури поступово стають стандартом для середнього й великого бізнесу, ми маємо більш обережні оцінки — частка таких клієнтів залишається стабільною. Зазвичай вони обирають двох-трьох гіперскейлерів.
Андрій Михайленко, Chief Operating Officer Colobridge GmbH:
«Європейські провайдери або локальні з дата-центрами в ЄС, відіграють все більш важливу роль на українському ринку, особливо після того, як частина бізнес-клієнтів повернулася від гіперскейлерів через закінчення пільгових умов розміщення. За нашою статистикою, це зробило приблизно 40% компаній, які скористалися цією пропозицією весною-літом 2022 року».
Чого ще варто очікувати на горизонті двох-трьох років, так це зростання інвестицій у кіберзахист хмарних середовищ. Україні потрібно готуватися до різних сценаріїв: комбінованих атак на великі логістичні та фінансові компанії, чергові спроби компрометації даних державних реєстрів та оборонних систем, а також використання ШІ для автоматизації кібератак і соціальної інженерії. В таких умовах хмара стає майданчиком для резервування, відновлення та розгортання ШІ-навантажень.
Андрій Михайленко, Chief Operating Officer Colobridge GmbH:
«Насправді український бізнес дедалі прагматичніше оцінює потреби в хмарі. Наприклад, для підприємств із великою часткою фізичної інфраструктури — зокрема у виробничому секторі — повна міграція не завжди є першочерговим завданням. Проте їхній інтерес до хмарних технологій лише зростає, перш за все у контексті безпеки та безперервності. Тоді хмара стає ідеальним майданчиком для резервування та аварійного відновлення (Disaster Recovery) або майданчиком для перенесенні ІТ-інфраструктури за кордон через загрозу фізичного знищення українських дата-центрів».
Практичні висновки для бізнесу та ІТ‑лідерів
Хмара стала базою, без якої неможливий конкурентоспроможний бізнес, особливо у сфері e‑commerce, фінансів, логістики, медіа та державних цифрових сервісів. Водночас не кожна хмара й не кожна стратегія однаково підходять усім: середній бізнес, корпорації та держсектор мають різну чутливість до вартості, затримок, регулятивних вимог і рівня контролю над даними. Тому до звичних критеріїв вибору хмари додається географічне розташування дата-центрів: де фізично працюватимуть основні системи, де зберігатимуться копії даних і як бізнес відновить роботу, якщо український ЦОД стане недоступним. Тобто хмара тепер – ще й резервний майданчик у ЄС.
Про що свідчить наш досвід:
- Середній бізнес найчастіше чутливий до прозорості витрат і простоти управління — йому важливо уникнути «цінових сюрпризів» гіперскейлерів та мати зрозумілу підтримку.
- Великі корпорації фокусуються на комплаєнсі, мульти‑регіональній доступності та гнучких сценаріях аварійного відновлення, тому частіше обирають мультихмару із чітко прописаними політиками розміщення даних.
- Держсектор й оборонні проєкти ставлять на перше місце фізичну й юридичну безпеку даних, контроль доступу та можливість швидкого відновлення навіть у випадку масштабних аварій — тут в фокусі регіональні європейські провайдери з сертифікованими ЦОДами.
Для українського бізнесу питання найближчих років — не лише яку хмару обрати, а й де фізично розмістити критичні системи та як відновити їхню роботу у випадку недоступності. Одні компанії оберуть міграцію ІТ-інфраструктури за кордон, інші залишать її в Україні, але створять в європейському дата-центрі резервний майданчик.
FAQ
Атаки на дата-центри у Києві у вересні 2026 року показали, що навіть хмарна інфраструктура фізично прив’язана до конкретної будівлі та вразлива до тих самих ризиків, що й будь-яке інше обладнання в ній. Перенесення основних навантажень або резервних середовищ до ЄС дозволяє відокремити критичні системи від ризику фізичного знищення. Це не означає повну відмову від українських ЦОД — частина бізнесу залишає базову інфраструктуру в Україні, а в Європі створює резервний майданчик для відновлення роботи.
Гібридна модель поєднує локальні (on-premise) ресурси з однією публічною хмарою — частина навантаження залишається на місці залежно від вимог до затримки, вартості чи критичності даних. Мультихмарний підхід передбачає використання двох і більше публічних хмарних провайдерів одночасно, що знижує ризик vendor lock-in, допомагає дотримуватися вимог до локалізації даних і оптимізувати вартість під різні типи навантажень. За оцінкою Colobridge, частка клієнтів, які практикують мультихмару, залишається стабільною, і зазвичай вони обирають двох-трьох гіперскейлерів.
Вибір залежить від типу компанії та її чутливості до вартості, затримок і регуляторних вимог. Середній бізнес зазвичай обирає публічну хмару або гібридну модель, бо йому важлива прозорість витрат і простота управління. Великі корпорації частіше йдуть у мультихмару з чіткими політиками розміщення даних через фокус на комплаєнсі та мульти-регіональній доступності, а держсектор і оборонні проєкти ставлять на перше місце фізичну й юридичну безпеку даних і обирають регіональних європейських провайдерів із сертифікованими ЦОДами.
Попит на інфраструктуру для ШІ зростатиме, але потреби різняться: компаніям, які працюють через API готових моделей, найважливіші надійна інтеграція, захист даних і прогнозована вартість, а тим, хто донавчає або розгортає власні моделі, потрібні GPU-ресурси та інструменти керування моделями. Серед топ-вимог до провайдера — швидкі й гнучкі конфігурації для тренування й inference, інтеграція з SaaS-рішеннями та API великих мовних моделей, а також сервіси автоматизації бізнес-процесів на основі ШІ.
За оцінкою Colobridge, IaaS залишиться найактивнішим сегментом зростання, хоча темпи впровадження гібридних і мультихмарних інфраструктур в Україні дещо повільніші порівняно з глобальними трендами. Окремий і зростаючий попит формуватиме саме міграція ІТ-інфраструктури за кордон через загрозу фізичного знищення українських дата-центрів. Паралельно очікується зростання інвестицій у кіберзахист хмарних середовищ — на горизонті комбіновані атаки на логістичний і фінансовий сектор, спроби компрометації держреєстрів та оборонних систем, а також використання ШІ для автоматизації кібератак.
