Мережевий балансувальник забезпечує ефективний розподіл мережного трафіку між групою (пулом серверів). Інакше кажучи, що робить мережевий балансувальник навантаження: він, як регулювальник на дорозі, керує трафіком, розподіляючи його між доступними серверами.
- Для чого потрібне балансування навантаження в мережі
- Переваги використання мережних балансувальників навантаження
- Які типи мережевих балансувальників навантаження програм існують?
Для чого потрібне балансування навантаження в мережі
Рівномірний розподіл навантаження між серверами — скоріше підсумковий результат, ніж кінцева мета балансування навантаження у мережі. Основне завдання мережного балансувальника полягає в тому, щоб збільшити доступність та швидкість роботи веб-сервісів та застосунків для кінцевих користувачів.
Є кілька підходів до роботи мережного балансувальника навантаження. Ось найпопулярніші варіанти:
- Метод найменшого з’єднання (Least Connection Method). Трафік буде скерований на сервер із найменшою кількістю активних підключень.
- Метод найменшого часу відповіді (Least Response Time Method). Трафік буде скерований на машину з найменшою кількістю активних підключень та найменшим середнім часом відповіді (враховуються обидва параметри).
- Метод циклічного перебору (Round Robin Method). Трафік буде скерований на перший доступний сервер (вибирається випадковим чином), після чого ця машина переміщається в кінець черги — наступного разу мережний балансувальник звернеться до неї тільки після перебору інших серверів. Цей метод підходить для пулу серверів зі схожими/однаковими конфігураціями та невеликою кількістю активних підключень.
- IP Hash. Сервер, на який буде скероване навантаження, визначає IP-адреса клієнта.
Переваги використання мережних балансувальників навантаження
Сьогодні без мережевого балансувальника навантаження складно побудувати IT-інфраструктуру, збалансовану за продуктивністю, доступністю та вартістю. Використання мережного балансувальника відкриває декілька ключових можливостей:
- підвищення відмовостійкості — щоб уникнути єдиної точки відмови через перерозподіл навантаження між декількома компонентами системи;
- раціональне використання доступних обчислювальних ресурсів — віртуальні машини не будуть перевантажені запитами або, навпаки, працюватимуть у чверть сили;
- резервування — якщо один сервер вийде з ладу, мережевий балансувальник оперативно скерує трафік на робочий, запобігши таким чином незапланованому простою;
- швидке прийняття рішення про масштабування — коли поточний сервер або кластер серверів не зможе справлятися з кількістю запитів, мережний балансувальник дозволить оперативно додати новий сервер і почне використовувати його при перерозподілі навантаження;
- захист від DDoS-атак — завдяки спеціальним алгоритмам, які використовуються для оцінки трафіку, можна в десятки разів скоротити ризики кібератак.
Під час еволюції мережеві балансувальники отримали додаткові функції. Сьогодні вони можуть прискорювати й забезпечувати більше безпеки застосункам, запускати створення нових віртуальних машин, щоб впоратися з навантаженням, робити прогнозну аналітику, відстежувати роботу застосунків і виконувати багато інших завдань.
Експерт Colobridge:
«У типового гіперскейлера балансування мережного навантаження доступне у вигляді окремого сервісу або навіть двох — наприклад, один займається балансуванням трафіку від інтернету до віртуальних машин, інший використовується тільки для трафіку всередині віртуальної мережі (так зване внутрішнє балансування навантаження). У Colobridge використовується апаратний FWaaS («фаєрвол як сервіс»). Завдяки цьому сучасні інструменти мережевого балансування стають доступними в рамках відносно недорогого пакета послуг. При цьому можна балансувати внутрішній мережевий трафік між серверами на основі різних графіків балансування (статичного, кругового або зваженого), а балансування навантаження SSL/TLS включає захист від атак зі зниженням версії протоколу».
Які типи мережевих балансувальників навантаження програм існують?
За принципом роботи виділяють два типи мережевих балансувальників навантаження: програмні та апаратні.
Апаратні забезпечують збільшену (порівняно з програмними аналогами) пропускну здатність та вищий рівень безпеки. З іншого боку, для їх налаштування та обслуговування потрібні досвідчені IT-фахівці, це рішення неможливо масштабувати, а коштує воно досить дорого.
Програмні (або програмно-визначені) доступніші, гнучкіші та легко масштабовані, до того ж можуть працювати практично на всіх стандартних пристроях. Оптимальні для балансування навантаження у хмарі, до того ж оплачувати їх можна за моделлю pay-as-you-go, тобто за фактом споживання ресурсів лише тоді, коли дійсно є необхідність у балансуванні трафіку.
Дізнайтеся у технічних експертів Colobridge, як побудувати оптимальну за продуктивністю, вартістю та безпекою IT-інфраструктуру з урахуванням специфіки вашого бізнесу. Ми розповімо про особливості використання балансувальника мережного навантаження у вашій інфраструктурі, а також запропонуємо послуги міграції з іншого майданчика та подальшого адміністрування.