Що таке мережевий балансувальник навантаження та як він працює

Як працює балансувальник навантаження? Найпростіше уявити його у вигляді регулювальника на перехресті: він приймає потік запитів від користувачів і в реальному часі вирішує, на який сервер відправити кожен з них, щоб ніхто не застряг у пробці і не чекав відповіді довше потрібного. Саме такий принцип розподілу мережного трафіку між кількома серверами дозволяє сервісам залишатися швидкими та доступними навіть за різких сплесків навантаження.

Для чого потрібне балансування навантаження в мережі

Рівномірний розподіл навантаження між серверами — скоріше підсумковий результат, ніж кінцева мета балансування навантаження у мережі. Основне завдання мережного балансувальника полягає в тому, щоб збільшити доступність та швидкість роботи веб-сервісів та застосунків для кінцевих користувачів.

Є кілька підходів до роботи мережного балансувальника навантаження. Основні види балансувальників навантаження:

Щоб вибрати алгоритм балансування навантаження для конкретного пулу серверів, орієнтуються з їхньої характеристики та особливості трафіку. Якщо машини та запити до них схожі, достатньо Round Robin. А якщо один сервер потужніший за інших або навантаження скаче нерівномірно, краще брати виважені варіанти або Least Response Time. В іншому кожен алгоритм вирішує те саме завдання: як швидше і надійніше вирішити, куди відправити наступний запит.

Переваги використання мережних балансувальників навантаження

Сьогодні без мережевого балансувальника навантаження складно побудувати IT-інфраструктуру, збалансовану за продуктивністю, доступністю та вартістю. Використання мережного балансувальника відкриває декілька ключових можливостей:

Під час еволюції мережеві балансувальники отримали додаткові функції. Сьогодні вони можуть прискорювати й забезпечувати більше безпеки застосункам, запускати створення нових віртуальних машин, щоб впоратися з навантаженням, робити прогнозну аналітику, відстежувати роботу застосунків і виконувати багато інших завдань.

COO Colobridge GmbH, Андрій Михайленко^

«У типового гіперскейлера балансування мережного навантаження доступне у вигляді окремого сервісу або навіть двох — наприклад, один займається балансуванням трафіку від інтернету до віртуальних машин, інший використовується тільки для трафіку всередині віртуальної мережі (так зване внутрішнє балансування навантаження). У Colobridge використовується апаратний FWaaS («фаєрвол як сервіс»). Завдяки цьому сучасні інструменти мережевого балансування стають доступними в рамках відносно недорогого пакета послуг. При цьому можна балансувати внутрішній мережевий трафік між серверами на основі різних графіків балансування (статичного, кругового або зваженого), а балансування навантаження SSL/TLS включає захист від атак зі зниженням версії протоколу».

Які типи мережевих балансувальників навантаження програм існують?

За принципом роботи виділяють два типи мережевих балансувальників навантаження: програмні та апаратні.

Апаратні забезпечують збільшену (порівняно з програмними аналогами) пропускну здатність та вищий рівень безпеки. З іншого боку, для їх налаштування та обслуговування потрібні досвідчені IT-фахівці, це рішення неможливо масштабувати, а коштує воно досить дорого.

Програмні (або програмно-визначені) доступніші, гнучкіші та легко масштабовані, до того ж можуть працювати практично на всіх стандартних пристроях. Оптимальні для балансування навантаження у хмарі, до того ж оплачувати їх можна за моделлю pay-as-you-go, тобто за фактом споживання ресурсів лише тоді, коли дійсно є необхідність у балансуванні трафіку.

Ключові відмінності між апаратними та програмними балансувальниками трафіку в таблиці:

КритерійАпаратні балансувальники навантаженняПрограмні балансувальники навантаження
Пропускна здатністьВищаНижча (але достатня для більшості завдань)
Рівень безпекиВищий «з коробки»Залежить від налаштування та рішення
МасштабованістьПрактично неможливаЛегко масштабуються
Гнучкість налаштуванняОбмеженаВисока
Вимоги до обслуговуванняПотрібні досвідчені ІТ-фахівціПростіші в налаштуванні та підтримці
ВартістьВисока (капітальні витрати)Нижча, часто pay-as-you-go
Підходить для хмариРідкоТак, оптимальні для хмарної інфраструктури

Тренди та перспективи ринку балансувальників трафіку

За даними Mordor Intelligence, ринок балансувальників навантаження зросте до $13,79 млрд до 2030 року при середньорічному темпі зростання (CAGR) 14,22%. Найактивніше при цьому розвивається сегмент хмарного балансування — через те, що бізнес переходить від апаратних рішень до хмарних і програмних. Загалом головним драйвером ринку залишається зростання обсягу інтернет-трафіку та ще глибше проникнення хмарних обчислень. Останнім часом до цих двох факторів додалися технології 5G, IoT та edge computing, які потребують ефективнішого управління трафіком.

Окремо варто зазначити, що для бізнесу дедалі важливішими стають не лише швидкість і відмовостійкість, які забезпечує балансувальник трафіку, а й гнучкість масштабування. Тому на практиці частіше обирають такі алгоритми балансування та рішення, які можна швидше вбудувати в хмарну інфраструктуру і простіше адаптувати під змінне навантаження.

Найважливіше про те, як працює балансувальник навантаження

Дізнайтеся у технічних експертів Colobridge, як побудувати оптимальну за продуктивністю, вартістю та безпекою IT-інфраструктуру з урахуванням специфіки вашого бізнесу. Ми розповімо про особливості використання балансувальника мережного навантаження у вашій інфраструктурі, а також запропонуємо послуги міграції з іншого майданчика та подальшого адміністрування.

Часті питання про балансувальник навантаження

Балансувальник трафіку розподіляє запити між кількома серверами, щоб система не перевантажувалася і працювала стабільніше. Він потрібен там, де важливо зберегти швидкість, доступність і відмовостійкість сервісу під час зростання навантаження.

Принцип роботи балансувальника мережевого трафіку можна пояснити так: він приймає новий запит і обирає, на який сервер його відправити. Вибір залежить від обраного алгоритму, поточного навантаження на сервери та особливостей трафіку.

Найчастіше виділяють два основні типи: програмні та апаратні. Ці види балансувальників навантаження відрізняються за вартістю, гнучкістю, масштабованістю та сценарієм застосування, тому їх обирають під конкретну інфраструктуру.

Серед базових рішень найчастіше зустрічаються Round Robin, Least Connection, Least Response Time та IP Hash. Більш гнучкі алгоритми балансування навантаження допомагають точніше налаштувати балансування трафіку між серверами, особливо якщо пул нерівномірний за потужністю.

Вибір залежить від потужності серверів, характеру запитів і вимог до відмовостійкості. Якщо машини однакові, підійдуть прості методи балансування навантаження, а якщо навантаження розподіляється нерівномірно, краще використовувати зважені схеми та більш розумні алгоритми. У результаті балансування навантаження між серверами буде точнішим і стабільнішим.

Вийти з мобільної версії